Історія Южноукраїнська

Наш край має давню і славну історію. Гранітно-степове Побужжя надзвичайно багате на археологічні пласти: палеоліт, мезоліт, неоліт, мідний і залізний віки, епоха бронзи, черняхівська та трипільська культури, свідоцтва поселень кімерійців, савроматів, скіфів, ольвіополітів, давніх слов’ян, римлян. Всього в цьому районі між селищами Мигія та Олександрівка виявлено 98 археологічних пам’яток.

Гранітно-степове Побужжя тісно пов’язане з останнім в Європі світським лицарським орденом – Військом Запорозьким Низовим та його державою – знаменитою на весь світ Запорозькою Січчю. Південний Буг славився серед запорожців як друга за значенням річка після Дніпра-Славутича. На території Гранітно-степового Побужжя знаходився Гард (в околицях сучасного м. Южноукраїнська) – адміністративний центр Буго-Гардової паланки, найбільшої за розмірами серед восьми територіальних одиниць Запорозької республіки. Це підтвержують і археологічні розкопки. Місцями на річці ще і сьогодні збереглись залишки гардів (греблі для вилову риби, які складалися з великого каміння, уламків скель тощо).

Наш край славний не тільки давньою та козацькою історією. У часи Другої світової війни у нашій місцевості відбувалися події, які відіграли досить значущу та вагому роль як в історії Миколаївщини так і всієї України. І ці події також увічнені у пам‘яті людей та у граніті і мармурі.

У зв’язку з побудовою меморіального комплексу та організацією музею військової техніки, необхідністю утримання пам’яток культури міста, з проведенням просвітницької роботи по вивченню історії краю та міста, рішенням Южноукраїнської міської ради від 16.07.2003 року №173 10 сесії 5 скликання на території меморіалу воїнам-визволителям вирішено створити музей-заповідник, що є культурно-історичною спадщиною м. Южноукраїнська. Першим директором новоствореного музею став Олександр Кисельов, який керував 2 роки. Про нього мало що відомо та не збереглося майже ніякої інформації.  З 2005-2011 роки новим керівником музею була Світлана Фоміна . Це людина з великим досвітом у галузі культури. Помічницею директора стала Тетяна Мельник. Людина з великим серцем, яка дуже любила свою роботу та внесла вагомий внесок у розвиток музейної справи у місті.  Цим двом жінкам  довелося у пришвидшеному режимі організовувати, координувати всі види діяльності музею. Вивчати та пропагувати історичну та культурну спадщину, забезпечувати культурно-просвітницьку роботу. А вже з  2012 року естафету прийняли не менш активні, завзяті та молоді працівники,  люди своєї справи. Хочеться сказати щирі слова подяки за працю всім співробітникам музею, які працювали в той чи інший період.  Як би не змінювався колектив музею, заклад продовжує жити та розвиватися. Кожен з працівників вкладав душу у свою роботу.

З 2003 року до 2014 року музей мав назву: музейний комплекс міста «Козацької слави та військової техніки». 16 квітня 2014 року рішенням Южноукраїнської міської ради від 27.03.2014 року  №  1220 49 сесії  6 скликання музей перейменовано на Южноукраїнський міський історичний музей (далі – Музей). Музей є комунальним закладом, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста. Засновником музею є Южноукраїнська міська рада, права та обов’язки якої визначаються відповідно до чинного законодавства. Музей підпорядкований, підзвітний, підконтрольний міській раді, знаходиться в оперативному управлінні молоді, спорту та культури Южноукраїнської міської ради. За своїм профілем Музей є історичним.

Основною метою діяльності Музею є придбання, збереження, наукове дослідження, популяризація та експонування меморіальних, історичних, мистецьких і культурних пам’яток, сприяння відродженню національної свідомості українського народу, вихованню гармонійно розвиненої людини, розвитку українських національних традицій.

Експозиції та виставки музею.

Музей має дві складові: експозиція військової техніки просто неба та виставкова зала, де до огляду відвідувачів представлено п’ять  постійних виставок, а саме: «Слава Бузького Ґарду», що розповідає про історію краю від сивої давнини до часів Бугогардівської паланки Війська Запорізького Низового; постійна експозиція “Між двох вогнів. Україна в Другій світовій війні”, «Цей одвічний біль Афганістану…», присвяченої подіям Афганської війни 1979-89 років, «Герої не вмирають», де йдеться про Революцію гідності 2013-2014 років та антитерористичну операцію, що досі триває на сході України; а також постійна експозиція  «Моє місто – Южноукраїнськ!», в якій зібрані матеріали про будівництво та розвиток Южно-Української АЕС та міста-супутника.

В музеї проводяться тематичні виставки до знаменних дат та подій з фондів музею, приватних колекцій та інших музеїв, організовуються виставки місцевих художників, талановитих майстрів. Також проводяться різноманітні культурно-дозвілеві, масові та культурно-освітні заходи.

інші Заклади категорії “Історія Южноукраїнська”

Цифровий паспорт